Багато хто з власників 3D-принтерів часто шукає в інтернеті інформацію про те, як зробити надруковану деталь ідеально гладкою. Сама технологія екструзійного друку (fdm 3d printing) передбачає пошарове наплавлення матеріалу, що неминуче залишає на поверхні видимі смуги. Для різноманітних технічних кріплень, корпусів чи шестерень це зовсім не є проблемою. Проте художні вироби, фігурки, косплей-реквізит чи прототипи для презентацій вимагають ретельного доопрацювання. Постобробка 3D-моделей, виготовлених з популярних матеріалів, таких як pla+ (polylactic acid) та petg (polyethylene terephthalate glycol), має свої специфічні нюанси. Розберемо детально кожен етап цього процесу, щоб ваші вироби виглядали професійно.
Чим шліфувати пластик після 3д принтера
Шліфування (sanding) – це перший і чи не найважливіший крок на шляху до ідеальної поверхні. Сучасний філамент (filament) на основі PLA+ є досить твердим та жорстким матеріалом. Він добре піддається механічній обробці, але має відносно низьку температуру розм’якшення. Тому, якщо терти поверхню занадто швидко або використовувати електроінструмент на високих обертах, пластик миттєво почне плавитися і тягнутися за абразивом, псуючи деталь. Пластик PETG, у свою чергу, є більш гнучким та стійким до температур. Його обробляти трохи складніше саме через в’язкість матеріалу, але ризик випадково розплавити деталь інтенсивним тертям значно нижчий.
Починати процес обробки варто з грубого наждачного паперу (sandpaper). Оптимальний вибір для старту – зернистість в межах 120-200 гріт. Цей абразив швидко зніме основну шаруватість (layer lines) та грубі нерівності. Далі необхідно поступово переходити до дрібнішого паперу: 400, 600, 800 і аж до 1000 гріт, якщо технічне завдання вимагає абсолютно дзеркальної гладкості. Перескакувати через градації не варто, інакше глибокі подряпини від грубого паперу залишаться помітними навіть після нанесення фарби.
Кілька важливих правил для ефективної ручної обробки пластикових деталей:
- Використовуйте техніку вологого шліфування (wet sanding). Звичайна очищена вода чудово охолоджує поверхню пластику, зменшує силу тертя і повністю запобігає забиванню наждачного паперу дрібним пилом.
- Намагайтеся робити плавні кругові рухи, щоб не залишати на моделі глибоких спрямованих подряпин.
- Контролюйте силу натискання під час обробки дрібних або тонкостінних елементів, щоб уникнути їхньої деформації.
Який грунт обрати для 3d моделей
Після того, як фактура шарів стала майже непомітною, надруковану деталь необхідно ретельно вимити від пилу та повністю висушити. Наступний етап роботи – грунтування (priming). Дехто пропускає цей крок, але грунт виконує дві критично важливі функції. По-перше, він суттєво покращує адгезію майбутньої фарби до гладкого пластику. По-друге, він діє як мікро шпаклівка, заповнюючи найменші пори, що залишилися після використання абразивів.
Для виробів з полімерів PLA+ та PETG найкраще підходять універсальні акрилові аерозольні грунти (spray primer), які масово використовуються в автомобільному ремонті чи моделізмі. Вони лягають рівномірним шаром, не розчиняють пластик і дуже швидко висихають. Найзручніше наносити матеріал тонкими шарами з відстані приблизно 20-30 сантиметрів, уникаючи патьоків. Якщо після висихання першого шару грунту на поверхні проявилися приховані нерівності, можна ще раз легенько пройтися дрібним наждаком, після чого нанести фінальний шар.
Як пофарбувати деталь з PLA і PETG
Фарбування (painting) – це завершальний етап, який перетворює білий шматок пластику на повноцінний готовий виріб. Найпопулярніший та найбезпечніший вибір серед спільноти мейкерів – акрилова фарба (acrylic paint). Вона не має різкого запаху, розводиться звичайною водою, швидко висихає та представлена на ринку у величезній палітрі кольорів. Її можна успішно наносити як звичайним художнім пензлем, так і за допомогою спеціального аерографа (airbrush), що дозволяє досягти максимально рівномірного покриття без слідів від ворсу.
Стандартний алгоритм дій при фарбуванні виглядає наступним чином:
- Переконайтеся, що нанесений грунт повністю полімеризувався та висох згідно з інструкцією виробника.
- Нанесіть основний базовий колір. Практика показує, що краще покласти три напівпрозорі тонкі шари з проміжним сушінням, ніж намагатися перекрити все одним товстим шаром, який утворить краплі.
- За потреби додайте візуальні деталі, імітацію тіней у заглибленнях або світлові відблиски на виступаючих частинах. Для цього часто використовують техніку сухого пензля (dry brushing) або проливки (wash), щоб надати надрукованій моделі реалістичного об’єму.
Щоб надійно захистити свіжу фарбу від стирання, вологи та вигоряння під впливом ультрафіолету, готовий виріб настійно рекомендується покрити фінішним прозорим лаком (clear coat). Лак може бути матовим, сатиновим або глянцевим – усе залежить виключно від бажаного кінцевого візуального ефекту. Матове покриття чудово маскує дрібні залишкові недоліки поверхні, тоді як глянець, навпаки, підкреслює яскравість кольорів та фактуру.
